згорнений
ЗГОРНЕНИЙ, ЗГОРНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до згорнути. Виймає [Острожин] з кишені згорнену скільки раз газету і розгортає її (Л. Укр., II, 1951, 85); Усі молодиці та дівчата були понапинані білими згорнутими удвоє обрусами (Н.-Лев., II, 1956, 402); Полкове знамено згорнуте, в чохлі, стояло в кутку коло койки (Ю. Янов., II, 1954, 8); Як із землі виросла сестра Аркадія з пісним обличчям, з побожно згорненими на животі руками (Коцюб., II, 1955, 118); Несподівано через плече до мене падає записка, згорнена трубочкою (Кол., На фронті.., 1959, 150); Деяке [каміння] було поскладане сажнями, деяке згорнене просто купами (Гр., II, 1963, 296); // згорнуто, безос. присудк. сл. Човни у пристанях, і згорнуто вітрила (Рильський, III, 1961, 185).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | згорнений | згорнена | згорнене | згорнені |
Родовий | згорненого | згорненої | згорненого | згорнених |
Давальний | згорненому | згорненій | згорненому | згорненим |
Знахідний | згорнений, згорненого | згорнену | згорнене | згорнені, згорнених |
Орудний | згорненим | згорненою | згорненим | згорненими |
Місцевий | на/у згорненому, згорненім | на/у згорненій | на/у згорненому, згорненім | на/у згорнених |