злидота
ЗЛИДОТА1, и, ж., розм. 1. збірн. Бідні, незаможні люди; біднота. - Ми краще знаємо, де шукати того шибеника-листоношу, пане отамане, тільки хай це буде секретом, бо нам тоді не жити від сільської злидоти, і спалять нас другої ж ночі (Ю. Янов., II, 1958, 204).
2. лайл. Злидар, бідняк. Кондра шарпнув у мене мішок. Розв'язав. Дістав царя [портрет] і так очі витріщив, ніби вперше побачив його. А потім як визвіриться до мене: - Красти, злидото?! (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 138).
ЗЛИДОТА2, и, ж., розм. Те саме, що злидні. - Убогість вас, Мелашко, засліпила. Ви вік прожили у своїй злидоті, - шматка хліба до пуття не з'їли (Кос., Новели, 1962, 149); Довго рилися [гайдамаки] в шматті і, сердиті, кинули врешті.- Злидота така, нічого й потягти! - сердито грюкнув один (Головко, І, 1957, 98).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | злидота | злидоти |
Родовий | злидоти | злидот |
Давальний | злидоті | злидотам |
Знахідний | злидоту | злидоти |
Орудний | злидотою | злидотами |
Місцевий | на/у злидоті | на/у злидотах |
Кличний | злидото | злидоти |