знеможено
ЗНЕМОЖЕНО. Присл. до знеможений 2. Іноді бої тяглися годинами.. Навіть комендори на бронепоїздах - напівголі, богатирського здоров'я матроси - і ті часом не витримували, знеможено падали біля своїх розпечених гармат (Гончар, II, 1959, 125); Нараз дівчина зупинилась і тихо, знеможено запитала: - Скажіть, куди ми йдемо? (Гур., Через замети, 1961, 20).