зселення
ЗСЕЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. зселити і зселитися. В умовах колгоспного господарства виникла потреба зселення колгоспників з хуторів (Матеріали з етногр.., 1956, 53); Вийшов закон про зселення хуторів. Закон хороший, правильний. Не жити ж людям вовками поза селами, самотньо, як на висилці (Збан., Єдина, 1959, 22).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зселення | зселення |
Родовий | зселення | зселень |
Давальний | зселенню | зселенням |
Знахідний | зселення | зселення |
Орудний | зселенням | зселеннями |
Місцевий | на/у зселенні | на/у зселеннях |
Кличний | зселення | зселення |