ЗШИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зшити. Старший боярин - як болван: Витріщив очі, як баран. Обручами голова збита, Мочулою свитка зшита (Кв.-Осн., II, 1956, 33); Рожева нова ситцева кофточка, зшита за останньою обухівською модою, туго обтягла її [Маріїні] повні груди (Головко, II, 1957, 107); В пресі було затиснуто вже зшиту книжку... (Донч., V, 1957, 444).

Не до ладу кроєний (розм. краяний), та міцно зшитий хто - про незграбну, але фізично міцну, сильну людину. Підходить такий собі чоловік - не старий, не молодий, не великий, не малий. Не так уже до ладу краяний, та міцно зшитий (Жур., Вечір.., 1958, 315).