кавун
КАВУН, а, ч. 1. Баштанна сланка рослина з великими їстівними плодами. По грядках кавуни стелять своє огудиння (Коцюб., III, 1956, 45); Кавуни - досить тепловимоглива культура (Овоч., 1956, 319).
2. Круглий соковитий плід цієї рослини з солодкою червоною серединою. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами (Вовчок, І, 1955, 309); Достиглі кавуни мають суху плодоніжку, блискучу кору з чітким на ній візерунком (Укр. страви, 1957, 208); * У порівн. Його голова, голена й кругла, немов кавун, здіймалась над усіма (Коцюб., II, 1955, 153).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кавун | кавуни |
Родовий | кавуна | кавунів |
Давальний | кавунові, кавуну | кавунам |
Знахідний | кавун | кавуни |
Орудний | кавуном | кавунами |
Місцевий | на/у кавуні | на/у кавунах |
Кличний | кавуне | кавуни |
кавуновий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кавуновий | кавунова | кавунове | кавунові |
Родовий | кавунового | кавунової | кавунового | кавунових |
Давальний | кавуновому | кавуновій | кавуновому | кавуновим |
Знахідний | кавуновий, кавунового | кавунову | кавунове | кавунові, кавунових |
Орудний | кавуновим | кавуновою | кавуновим | кавуновими |
Місцевий | на/у кавуновому, кавуновім | на/у кавуновій | на/у кавуновому, кавуновім | на/у кавунових |