квацати
КВАЦАТИ, аю, аєш і КВАЦЯТИ, яю, яєш, недок. 1. перех. і неперех., розм. Розмазувати що-небудь. Ото не їсть, а тільки квацяє (Сл. Гр.); * Образно. Колись він умів гнути чи пригинати добрих майстрів і розумників, а тепер доводилося задовольнятися тим, що їхню славу квацяв дьогтем (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 49).
2. перех. Попадати в когось м'ячем або торкатися когось рукою, граючи в квача, гилку тощо; мазати (у 6 знач.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | квацаю | квацаємо |
2 особа | квацаєш | квацаєте |
3 особа | квацає | квацають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | квацатиму | квацатимемо |
2 особа | квацатимеш | квацатимете |
3 особа | квацатиме | квацатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | квацав | квацали |
Жіночий рід | квацала | |
Середній рід | квацало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | квацаймо | |
2 особа | квацай | квацайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | квацаючи | |
Минулий час | квацавши |