КЕРМО, а, с. Пристрій для керування рухом судна, літака, автомашини тощо; стерно. Ми плили власне попри громаду дуже неприємних кам'яних брил.., то й у мене при кермі була горяча [гаряча] робота (Фр., IV, 1950, 388); Я сів за весла, а вона біля керма (Шиян, Переможці, 1950, 114); За кермо тракторів, автомашин та комбайнів сідають юнаки, більшість яких має закінчену середню освіту (Хлібороб Укр., 11, 1967, 15); * Образно. У наших руках твого [України] щастя кермо! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 107).

@ Біля (коло і т. ін. ) керма влади бути (стояти і т. ін. ) - мати владу в своїх руках, бути на чолі кого-, чого-небудь; керувати (у 2 знач.). І жінка звільнена - не «слабша половина!» Біля державного стоїть вона керма (Рильський, І, 1956, 414); Кермо влади - влада, керування, керівництво (у 1 знач.); Ні керма, ні вітрил у кого - хтось не контролює своїх дій, учинків, не керує ними. Розумний, здібний з нього хлопець. От тільки витримки завжди було малувато. А тепер і зовсім розгубив її - наче ні керма в нього, ні вітрил (Шовк., Людина.., 1962, 339).

КЕРМА, и, ж., заст. 1. Кермо, стерно. Петро стояв при передній кермі, я вхопився за задню (Фр., IV, 1950, 387); Все треба було зрозуміти й зробити в одну хвилю, поки дараба не пролетить нас, бо інакше керма пішла би на воду (Хотк., II, 1966, 396).

2. перен. Керівництво (у 1 знач.). Робота під кермою січовика і козака закипіла (Стар., Облога.., 1961, 64).