кляуза
КЛЯУЗА, и, ж., розм. Те саме, що наклеп. [Бережний (з іронією) :] На жаль, ще не перевелися такі люди, для яких строчити кляузи вже стало фахом (Баш, Дніпр. зорі, 1953, 53); - Автор, мабуть, боїться, щоб йому кар'єру Сагайдак не зіпсував, от і написав таку кляузу, - зауважив Кужель (Добр., Тече річка.., 1961, 73).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кляуза | кляузи |
Родовий | кляузи | кляуз |
Давальний | кляузі | кляузам |
Знахідний | кляузу | кляузи |
Орудний | кляузою | кляузами |
Місцевий | на/у кляузі | на/у кляузах |
Кличний | кляузо | кляузи |