козачковий
КОЗАЧКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до козачок 2; // Який носили козачки. Сміялись з його хлопці, коли побачили у рваній козачковій одежі (Мирний, IV, 1955, 169).
2. Стос. до козачка (у 3 знач.). Загальна риса, властива більшості епізодів опери [«Запорожець за Дунаєм»].- народнотанцювальна ритміка з частим уживанням козачкових та гопакових зворотів (Укр. клас. опера, 1957, 141).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | козачковий | козачкова | козачкове | козачкові |
Родовий | козачкового | козачкової | козачкового | козачкових |
Давальний | козачковому | козачковій | козачковому | козачковим |
Знахідний | козачковий, козачкового | козачкову | козачкове | козачкові, козачкових |
Орудний | козачковим | козачковою | козачковим | козачковими |
Місцевий | на/у козачковому, козачковім | на/у козачковій | на/у козачковому, козачковім | на/у козачкових |