slovnyk.ua slovnyk.ua
  • Написати
  • Словник
  • Сервіси
    • Звертання
    • Транслітерація
    • Наголоси  Бета версія
  • Словникарня
  • Правопис 2019
  • Форум
Увійти
Вхід
ЗАБУЛИ ПАРОЛЬ?
Реєстрація

Авторизуючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Реєстрація
Відмінити

Для завершення реєстрації необхідно буде пройти за отриманим посиланням.

Реєструючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Скинути пароль
Відмінити

Для зміни пароля необхідно буде пройти за отриманим на вказану адресу посиланням і ввести новий пароль.

А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ь
Ю
Я

коли

КОЛИ1, присл. 1. часу. В який час. Співай же їм, мій голубе. Про Січ, про могили. Коли яку насипали. Кого положили (Шевч., I, 1951, 59); Черниш аж тепер помітив, що вдарив його міною, яка не знати коли і яким чином опинилася у нього в руці (Гончар, III, 1959, 119); // Уживається в питальних реченнях. - То коли, кажете, прийти? (Л. Укр., III, 1952, 652);- Коли страта?- Завтра вранці (Довж., І, 1958, 269); // У риторичних запитаннях і вигуках, що припускають негативну відповідь. Катря, дивлячись у віконце, промовила: - Усе хмари, усе негода! Коли вже те ясно буде! (Вовчок, І, 1955, 226); - Забери його [карбованця].. Коли ще в житті таку дурницю матимеш? (Стельмах, І, 1962, 11); // З підсилювальними частками ж, т о. І всі його питали, мов пророка: - Коли ж той день? Чи довго ще ся ніч? (Л. Укр., І, 1951, 294); І коли-то воно буде Гратись і промовить Слово мамо (Шевч., II, 1953, 195).

Є коли - достатньо часу. Бандуристе, орле сизий! Добре тобі, брате: Маєш крила, маєш силу, є коли літати (Шевч., І, 1951, 68); Нема коли - немає вільного часу; ніколи. [Мар'яна:] Де вас ледащо носить? Уже і гулять нема коли: скоро буде північ! (Вас., III, 1960, 15); - Нема коли особливо сумувати: на оборону працюємо... (Гончар, III, 1959, 180); Рідко коли - мало в який раз; зрідка. Спитає [Павло], якою проблемою голову сушать собі. Рідко коли без іронії (Головко, II, 1957, 418).

2. неознач., розм. У який-небудь час; коли-небудь. - Прощай! - сказав Осел,- навідайсь ще коли, Бувай здоров, небоже! (Гл., Вибр., 1951, 106); Хіба коли забуду я, як плакав він, мій чорнобривий (Сос., І, 1957, 222); // Час від часу; іноді, інколи, деколи. То було коли озветься [Катря] до нас із Марусею словом сердечним.. То зовсім одцуралася усіх (Вовчок, І, 1955, 225); // При протиставленні двох речень або членів речень, повторюючись на початку кожного або перед кожним, означає: інколи... інколи. Оришка сяде, а Чіпка,- коли сидить, коли лежить... (Мирний, І, 1949,144).

Як коли - у деяких випадках; часом, деколи. - Ви таки, мамо, чудні як коли! (Головко, II, 1957, 243). 3. відносний. Уживається як сполучне слово: а) приєднує підрядне означальне речення до головного. В ті давні часи, коли йде наше оповідання. Запала долина не була поросла лісом (Фр., VI, 1951, 22); В думках перебирає [Мірошниченко] тривожні години, коли він з партизанського лісу навідувався до Бондарів (Стельмах, II, 1962, 25); б) приєднує підрядне додаткове речення до головного. Жду не діждуся, коли вони [оповідання] появляться у «Віснику» (Коцюб., III, 1956, 424); Ніхто не знав, коли й де побудовано цю шхуну (Трубл., Шхуна... 1940, 7).

4. у знач. част. а) уживається для вираження раптовості, несподіваності дії у знач. аж ось, як ось. Заплакав сіромаха... Плаче собі тихесенько... Шелест!.. коли гляне: Попід гаєм, мов ласочка. Крадеться Оксана (Шевч., І, 1951, 93); Розгулявся [коник] на всі боки, Все байдуже, все дарма... Коли гульк -аж в степ широкий Суне злючая зима (Гл., Вибр., 1951, 81); Постояла, постояла Хівря й хотіла вже йти до хати, коли щось темне заявилось.. з-за сусідської клуні (Григ., Вибр., 1959,115); б) уживається з частками б, же, б ж е, ж в простому реченні для вираження побажання або здогадної можливості певного факту чи дії у знач. хоч би, хоч би ж. Коли б мені отих дітей Найти де-небудь! (Шевч., І, 1951, 365); Розповідали, що на селі такий переполох - і начміліції приїхав. Трусять усюди. Коли б ще й сюди не догадались (Головко, II, 1957., 180); - Коли б же хоч попрощатись прийшов - коли б же хоч ще раз його побачити! (Вовчок, І, 1955, 222); в) уживається з часткою «ж» у простому реченні для вираження заперечення, виправдання у знач. але ж. - Та не сопіть так, мов ковальський міх.. - Коли ж ноги грузнуть, аж в постолах хлющить, та ще щось.. чіпляється до ніг (Коцюб., І, 1955, 348).


КОЛИ2, спол. 1. часу. Уживається на початку підрядного речення часу: а) для означення одночасності дії головного і підрядного речень у знач. в той час як. Коли ми тут сваримось і миримось, у ворота хтось возом уїжджає (Вовчок, І, 1955, 19); Я допомагав Жабі виплутатись із складного капелюша, коли постукали в двері (Досв., Вибр., 1959, 106); // Із співвідносним словом тоді в головному реченні. Мати тоді сита, коли діти не голодні (Горд., II, 1959, 19); // Для означення того, що дія, про яку йдеться в підрядному реченні, відбувається в один з моментів дії чи стану, про які говориться в головному. Коли вона прокинулась, на столі вже горіла свічка, в кімнаті нікого не було (Гончар, III, 1959, 191); б) для означення того, що дія, про яку йде мова в підрядному реченні, відбулася раніше дії, про яку йдеться в головному у знач. після того як. Коли вийшов син, вона здихнула важко та тяжко і схилила свою голову на груди (Мирний, 1,1954, 158); У кабінеті, коли зайшли, Галаган одразу ж важко опустився в.. масивне сап'янове крісло (Головко, II, 1957, 480); в) для означення повторюваності дії (переважно із словами кожен раз, завжди у головному реченні). Мирон завжди, коли всипав у засік своє зерно, зупинявся перед ним, перебирав його рукою (Стельмах, II, 1962, 46).

2. умовний. Уживається на початку підрядного умовного речення: а) у знач. якщо. Серце в'яне співаючи, Коли знає, за що (Шевч., 1,1963, 21); - Коли мене [В. Бо-женка] десь уб'ють, признач бригадиром Сашка Калініна. Золота людина!.. (Довж., І, 1958, 179); // б) з часткою «б» у знач. якби. Коли б той і сказився. Хто божий дар Гнать через жар У винниці навчився! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 133); Хіба скорили б далечінь герої. Коли б не ця уривчаста зоря [маяк]. Подоба зоряниці світової? (Рильський, III, 1961, 301); // Уживається із співвідносними словами так, то, тоді у головному реченні. Так, може, батько, Коли не дядько... Або ж хто-небудь з ваших був... (Гл., Вибр., 1951, 40); [Степан:] Не лізь! Коли не до тебе п'ють, то не кажи «здоров»!.. (Кроп., І, 1958, 388); Коли уся душа тріпоче. Як білий парус на човні, - Тоді рука моя не хоче Пером виводити пісні (Рильський, І, 1960, 138).

@ Коли [вже] на те пішло див. піти.

коли - прислівник

§ 32. Сполучники (п. 2, а): коли

кіл

КІЛ, кола, ч. Те саме, що кілок. Там білий домичок стоїть. Наокруга [навкруги] густенький пліт І на колах горшки новенькі (Рудан., Тв., 1956, 78); Остап опиравсь бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав: пліт несло серединою річки (Коцюб., І, 1955, 355).

@ Колом стояти (стати) в горлі - те саме, що Кілком стояти (стати) в горлі (див. кілок); Ні кола, ні (ані) двора в кого - хтось зовсім нічого не має. У його ні кола, ні двора, а в мене - он город пан подарував (Мирний, IV, 1955, 164); В друга - ненька старенька, В нього жінка молоденька, А що в мене молодого,- ні кола, ані двора (Мал., Запов. джерело, 1959, 89); Саджати (посадити, садовити і т. ін. ) на кіл кого, заст.- те саме, що Саджати (посадити) на палю (див. паля). Поїхали визволяти Катриного брата. Один утопився у Дніпровім гирлі. Другого в Козлові на кіл посадили (Шевч., II, 1953, 130); Хоч кіл на голові теши див. голова.

кіл - іменник, чоловічий рід, неістота ( кілок)
ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийкілколи
Родовийколаколів
Давальнийколові, колуколам
Знахіднийкілколи
Оруднийколомколами
Місцевийна/у коліна/у колах
Кличнийколеколи

кіл - іменник, чоловічий рід, неістота, однина і множина
ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийкілкіли
Родовийкілукілів
Давальнийкілові, кілукілам
Знахіднийкілкіли
Оруднийкіломкілами
Місцевийна/у кіліна/у кілах
Кличнийкілекіли

§ 9. Чергування О — І, Е — І (п. 3, 1, в): кіл

§ 8. Чергування О — І, Е — І (п. 1, б): кіл, кола, колі, кіле
§ 8. Чергування О — І, Е — І (п. 3, а, 3): кіл, кола, колі, кіле

кол

кол - іменник, чоловічий рід, неістота
ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийколколи
Родовийколаколів
Давальнийколові, колуколам
Знахіднийколколи
Оруднийколомколами
Місцевийна/у коліна/у колах
Кличнийколеколи

колоти

КОЛОТИ, колю, колеш, недок. 1. перех. і без додатка. Натискати або проколювати чим-небудь гострим, спричиняючи біль. Вона [панночка] мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле (Вовчок, І, 1955, 109); Вони знущалися над ним: кололи, били, - та нічого їм не сказав юнак (Тич., II, 1947, 170); // Викликати почуття болю, що нагадує укол (про мороз, вітер і т. ін.). Хай мороз не коле так - В мене шапка з кролика (Бойко, Ростіть.., 1959, 28); Гострі сніжинки кололи обличчя (Жур., Звич. турботи, 1960, 203); // безос., у чому. Боліти (про відчуття гострого, різкого болю, кольки). Пропасниця тіпала ним, гарячка палила вогнем, а в грудях так кололо, що він на превелику силу діставав собі воду (Коцюб., І, 1955, 366); Вова біг, доки не почало колоти в боці (Коп., Дуже добре, 1937, 36).

2. перех. і без додатка. Уражати кого-небудь, встромляючи в тіло вістря зброї. Хто рачки ліз, а хто простягся, Хто був шкереберть, хто качався. Хто бив, хто різав, хто колов (Котл., І, 1952, 236); Врізалися [щорсівці] у самий табір [німецьких окупантів] на сільській площі, кололи, стріляли впритул, збивали з коней (Довж., І, 1958, 131).

3. перех. Забивати ударами ножа (про свиней). Кололи свиней, і несамовитий крик їх розносився по всьому селу (Мирний, І, 1949, 298); Баба Федора своє порося ще пожаліла колоти, хай підросте (Донч., III, 1956, 97).

4. перех. Розсікати, роздрібнювати що-небудь тверде на частини. - На дривітні колоддя кололи, у дрова рубали (Кв.-Осн., II, 1956, 247); Біля сарая Галаган колов дрова (Головко, II, 1957, 479).

5. перех., перен. Ображати когось неприємними зауваженнями; в'їдливо дорікати кому-небудь. П'є [Максим], гуляє; з шинкаря насміхається; з кріпаками панібратається, жалкими докорами їх коле (Мирний, І, 1949, 214); Для когось у них знаходився і сміх, і доброта, і пестощі, а його [Тимофія] вони вічно кололи одним: «За що ми тобі гроші платим?» (Стельмах, II, 1962, 34).

@ Колоти очі кому: а) дорікати кому-небудь, соромити когось. [Конон:] То ти он як, ти мені колеш очі лавошницею [крамаркою]? (Кроп., II, 1958, 465); - Не коліть нам, дядьку Сатроне, очей нашими злиднями (Іщук, Вербівчани, 1961, 93); б) викликати роздратування. Ми християни; храми, школи. Усе добро, сам бог у нас! Нам тілько сакля очі коле: Чого вона стоїть у вас. Не нами дана (Шевч., І, 1951, 327); Сирота ж всім очі коле, Скрізь чужий він чоловік (Манж., Тв., 1955, 115); Правда очі коле - неприємно слухати, визнавати правду. Правда очі коле - до цього зводиться боязнь самопізнання есерів і меншовиків (Ленін, 25, 1954, 178); [Курінний:] Що, правда очі коле? (Зар., Антеї, 1962, 129).

колоти - дієслово, недоконаний вид
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаколюколемо
2 особаколешколете
3 особаколеколють
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаколотимуколотимемо
2 особаколотимешколотимете
3 особаколотимеколотимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідколовкололи
Жіночий рідколола
Середній рідкололо
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа колімо
2 особаколиколіть
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часколючи
Минулий часколовши

§ 8. Чергування О — І, Е — І (п. 3, в): колов, колола
§ 80. Дійсний спосіб (п. 1): колю, коли
§ 84. Дієприкметник (п. 2, прим. 1): колоти, колоти, коле

кола

КОЛА, -и, ж. Рід вічнозелених дерев родини стеркулієвих; насіння (так звані горіхи кола) містить кофеїн і теобромін; використовують у медицині та харчовій промисловості.

0

КОЛА, -и, ж. Солодкий газований напій. Уперше виготовлений у 1886 році. Найвідоміші виробники — The Coca-Cola Company та Pepsi.

Автор Альберт Шкільняк Додано 31/01/2021
кола - іменник, жіночий рід, неістота
ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийколаколи
Родовийколикол
Давальнийколіколам
Знахіднийколуколи
Оруднийколоюколами
Місцевийна/у коліна/у колах
Кличнийколоколи

кола - іменник, жіночий рід, неістота
ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийколаколи
Родовийколикол
Давальнийколіколам
Знахіднийколуколи
Оруднийколоюколами
Місцевийна/у коліна/у колах
Кличнийколоколи
Про Словник

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови - понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну "паспортну" (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База "антисуржика" містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс "Наголоси", що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

На зв'язку     
  • Email: slovnyk.ua@gmail.com

Slovnyk.ua - тлумачення, орфографія, транслітерація онлайн, звертання, новий правопис онлайн.     © 2005-2021 - slovnyk.ua

  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Наголоси
  • Словникарня
  • Правопис
  • Форум