коректив
КОРЕКТИВ, у, ч. Часткова зміна або виправлення чого-небудь; поправка. Вже бачу, як ти хмуришся.. Але не бійся за мене, тут у мене є корективи (Л, Укр., V, 1956, 339); Хаєцький мав гострий зір, він.. до всього хотів вносити свої корективи (Гончар, III, 1959, 206); Андрій ознайомився з планом наведення переправи, вніс деякі корективи, і робота закипіла з новою силою (Гур., Наша молодість, 1949, 238).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | коректив | корективи |
Родовий | корективу | корективів |
Давальний | корективові, корективу | корективам |
Знахідний | коректив | корективи |
Орудний | корективом | корективами |
Місцевий | на/у корективі | на/у корективах |
Кличний | корективе | корективи |