коритися
КОРИТИСЯ, рюся, ришся, недок., кому, чому. Беззаперечно слухатися кого-небудь, підлягати комусь, чомусь; підкорятися. Улас.. не любив нікому кланяться та кориться (Н.-Лев., III, 1956, 288); Волелюбний український народ не корився чужинцям (Цюпа, Україна.., 1960, 19); * Образно. Смілих, дужих любить море, Хвилі коряться хоробрим (Нагн., Вибр., 1950, 42); // чому. Робити, чинити, поводитися відповідно до чого-небудь, згідно з чимсь. Сором хилитися. Долі коритися: Час твій прийде З долею битися (Л. Укр., І, 1951. 49); Я не збираюся, пишучи мемуари, коритися практиці писання романів (Ю. Янов., II, 1958, 30).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | корюся | коримося |
2 особа | коришся | коритеся |
3 особа | кориться | коряться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | коритимуся | коритимемося |
2 особа | коритимешся | коритиметеся |
3 особа | коритиметься | коритимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | корився | корилися |
Жіночий рід | корилася | |
Середній рід | корилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | корімося | |
2 особа | корися | коріться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | корячись | |
Минулий час | корившись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | корюся | коримося |
2 особа | коришся | коритеся |
3 особа | кориться | коряться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | коритимуся | коритимемося |
2 особа | коритимешся | коритиметеся |
3 особа | коритиметься | коритимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | корився | корилися |
Жіночий рід | корилася | |
Середній рід | корилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | корімося | |
2 особа | корися | коріться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | корячись | |
Минулий час | корившись |