кошмар
КОШМАР, у, ч. 1. Важке, страшне, гнітюче видіння. Кошмар скажений У гарячковім сні, мабуть, Не давить так, як тут у мене (Фр., XIII, 1954, 410); Іноді просто не віриться, що це дійсність, а так - немов заснув і душить кошмар (Головко, II, 1957, 81); * У порівн. Думки виринали тривожні й безладні, як кошмари (Тулуб, Людолови, II, 1957, 512).
2. перен., розм. Що-небудь жахливе, огидне, гнітюче. Ми пішли до старої хати.. Повіяло кошмарами пониклих руїн (Вас., II, 1959, 327); Страшним кошмаром вставала перед ним тюрма (Кол., Терен.., 1959, 375).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кошмар | кошмари |
Родовий | кошмару | кошмарів |
Давальний | кошмарові, кошмару | кошмарам |
Знахідний | кошмар | кошмари |
Орудний | кошмаром | кошмарами |
Місцевий | на/у кошмарі | на/у кошмарах |
Кличний | кошмаре | кошмари |