кривина
КРИВИНА, и, ж. 1. Властивість за знач. кривий 1, 4. Кривина доріжок [у парку] повинна бути красива, відповідати певній художній закономірності (Озелен. колг. села, 1955, 54); Хребет у дорослої людини має чотири кривини (Шк. гігієна, 1954, 68).
2. мат. Величина, що характеризує ступінь відхилення кривої лінії від прямої. Просторові лінії називають ще лініями подвійної кривини (Курс мат. анал., II, 1956, 109); Кривина поверхні.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кривина | кривини |
Родовий | кривини | кривин |
Давальний | кривині | кривинам |
Знахідний | кривину | кривини |
Орудний | кривиною | кривинами |
Місцевий | на/у кривині | на/у кривинах |
Кличний | кривино | кривини |