кроква
КРОКВА, и, ж. Два бруси, з'єднані в горішній частині під кутом і закріплені долішніми кінцями до стін будівлі, на яких тримається дах. На хаті заблищали крокви й лати, наче сухі ребра (Н.-Лев., II, 1956, 364); Держачися крокви, по латах, мов по сходах.., доліз [злодій] до бантини (Фр., II, 1950, 24); Високо зводилися вгору крокви рублених приміщень (Десняк, II, 1955, 466).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кроква | крокви |
Родовий | крокви | кроков |
Давальний | крокві | кроквам |
Знахідний | крокву | крокви |
Орудний | кроквою | кроквами |
Місцевий | на/у крокві | на/у кроквах |
Кличний | крокво | крокви |