кролячий
КРОЛЯЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до кріль. З кролячого хутра виготовляють коміри, шапки, різний хутряний одяг (Колг. енц., 1,1956, 654); Кроляче м'ясо; // Признач. для розведення та утримання кролів. Кроляча ферма; - Недавно до кролячої клітки заліз тхір: видушив і малечу, і дорослих (Донч., II, 1956, 298);// Пошитий із хутра кроля. Іде моя «Мура» у моїй кожушині.. та в кролячій капелюсі (Вишня, І, 1956, 78); Кроляча шапка; // Такий, як у кроля. Червоні кролячі очі видавали лукаву душу, єхидні заміри (Мирний, III, 1954, 75); Чижик апатично подивився своїми кролячими очима на стурбованого Богиню (Панч, І, 1956, 218).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кролячий | кроляча | кроляче | кролячі |
Родовий | кролячого | кролячої | кролячого | кролячих |
Давальний | кролячому | кролячій | кролячому | кролячим |
Знахідний | кролячий, кролячого | кролячу | кроляче | кролячі, кролячих |
Орудний | кролячим | кролячою | кролячим | кролячими |
Місцевий | на/у кролячому, кролячім | на/у кролячій | на/у кролячому, кролячім | на/у кролячих |