кріт
КРІТ, крота, ч. Невеликий комахоїдний ссавець, що живе під землею; цінний своїм хутром. Байдуже кротові, що поверх його.. нори привітно сяє ясне сонечко (Мирний, IV, 1955, 295); Кріт риє під землею дуже довгі проходи, такі собі підземні дороги (Коп., Як вони.., 1961, 30); * Образно. - Сліпі кроти. Не вміють вони підійти до дитини! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 354); * У порівн. - Живемо, як кроти, риючись у землі, і байдуже нам, що світить сонце (Коцюб., І, 1955, 299).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кріт | кроти |
Родовий | крота | кротів |
Давальний | кротові, кроту | кротам |
Знахідний | крота | кротів |
Орудний | кротом | кротами |
Місцевий | на/у кроті, кротові | на/у кротах |
Кличний | кроте | кроти |
крота
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | крота | кроти |
Родовий | кроти | крот |
Давальний | кроті | кротам |
Знахідний | кроту | кроти |
Орудний | кротою | кротами |
Місцевий | на/у кроті | на/у кротах |
Кличний | крото | кроти |