кріпильник
КРІПИЛЬНИК, а, ч. Шахтар, що працює на кріпильних роботах. Двоє кріпильників звичними рухами ставили раму (Досв., Вибр., 1959, 348); Кріпильники встановляли додаткові стояки, зміцнюючи ними стелю (Донч., Шахта.., 1949, 57).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кріпильник | кріпильники |
Родовий | кріпильника | кріпильників |
Давальний | кріпильникові, кріпильнику | кріпильникам |
Знахідний | кріпильника | кріпильників |
Орудний | кріпильником | кріпильниками |
Місцевий | на/у кріпильнику, кріпильникові | на/у кріпильниках |
Кличний | кріпильнику | кріпильники |