купецтво
КУПЕЦТВО, а, с. 1. Купецький стан. Блокада в першу чергу вдарила по інтересах купецтва і по казні (Кочура, Зол. грамота, 1960, 63).
2. Збірн. до купець 1.- Треба як личить стрінути дорогих гостей! Це тобі не ярмаркове купецтво та крамарство, що в одну хату по п'ять душ влазить (Мирний, III, 1954, 255); Київське купецтво вело велику торгівлю з Російською державою (Іст. УРСР, І, 1953, 126).
3. заст. Заняття купця (у 1 знач.); торгівля. Сухобрус усе ходив до магазину, не кидаючи купецтва (Н.-Лев., І, 1956, 374); - Я покинув купецтво, яким займалися мої батьки, і переселився з Корсуня в Царгород (Оп., Іду.., 1958, 214).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | купецтво | купецтва |
Родовий | купецтва | купецтв |
Давальний | купецтву | купецтвам |
Знахідний | купецтво | купецтва |
Орудний | купецтвом | купецтвами |
Місцевий | на/у купецтві | на/у купецтвах |
Кличний | купецтво | купецтва |