кібець
КІБЕЦЬ, бця, ч. (Falco apivorus). Хижий корисний птах родини соколових, переважно з сірим або рудим пір'ям. Здалека чується - клекоче орел, лопотить своїм носом бушель, сова стогне божевільним реготом, кряче ворон, а кібці.. в'ються понад гіллям (Мирний, III, 1954, 293); Навколо самі птахи. Он кібець поніс у пазурах мишеня (Юхвід, Оля, 1959, 154); * У порівн. На його обличчі вирізнився гострий, мов у кібця, ніс (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 111).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кібець | кібці |
Родовий | кібця | кібців |
Давальний | кібцеві, кібцю | кібцям |
Знахідний | кібця | кібців |
Орудний | кібцем | кібцями |
Місцевий | на/у кібці, кібцеві | на/у кібцях |
Кличний | кібцю | кібці |