КІСТКА, и, ж. 1. Окрема складова частина кістяка хребетних тварин і людини. Знову йому верзеться.. висунулось дві тіні - страшні, бліді, з переламаними кістками (Мирний, II, 1954, 201); Посеред тих звалищ величної природи виднілися медведячі стежки, протоптані від давніх-давен, ..густо засіяні вибіленими кістками баранів, оленів (Фр., VI, 1951, 15); Здавалося, що болить у нього кожна кістка, дрижить кожен нерв (Дмит., Розлука, 1957, 227); * У порівн. На візку сидів хлопець.. з закарлюченими руками, без пальців, сухий, як кістка (Н.-Лев., IV, 1956, 289).

Бодай (хай, щоб і т. ін. ) йому (тобі і т. ін. ) кістка в горло, лайл.- уживається для вираження побажання, щоб хто-небудь замовк. На порозі темної комори появилася баба: - Чого ти ревеш, бодай тобі кістка в горло?! (Довж., Зач. Десна, 1957, 470).

^ Велика голінкова (гомілкова) кістка див. великий.

@ До самих кісток - цілком, усім єством (бути кимось або якимсь). Афіноген Максимович педагог, як кажуть, до самих кісток (Мельн., Коли кров.., 1960, 48); До [самих] кісток промокати (промерзати, проймати і т. ін. ) - дуже сильно, наскрізь промокати, промерзати, мерзнути. Стомилися хлопці, присіли спочити, Промокли усі до кісток (Воронько, Тепло.., 1959, 160); Одяглася Катерина погано, накинула на себе дранку, що крізь неї вітер пронизував тіло, проймав до кісток (Чорн., Визвол. земля, 1959, 33); Додому пішов [Боровий], коли вже до самих кісток пробрало його холодом та вологістю (Грим., Незакінч. роман, 1962, 150); Змерзнути (замерзнути, змерзти) на кістку - дуже змерзнути; Змочити до кісток див. змочувати; І кістки живої не оставити (не зоставити) - до подробиць обговорити риси характеру, поведінки, зовнішності кого-небудь. З ніг до голови обсудили: сказано, й кістки живої не оставили (Номис, 1864, № 6997); [І] кісток чиїх не зібрати (не позбирати) - загинути, не вціліти. - Вріжетесь усім составом в тупик так, що й кісток ваших ніхто не збере (Довж., І, 1958, 39); Кістка від кості, кров від крові чиєї - чия-небудь рідна дитина. Синова лайка горіла у ньому, наче він на живому випік її.. І хто? Кістка од його кості і кров од крові (Коцюб., II, 1955, 381); Кістки перемивати (перемити, перетирати, перетерти) чиї - займатися пересудами, обмовляти кого-небудь. Уся сім'я Глущуків потрапила на голодні зуби, і хто тільки не хотів, той і не перемивав їй кісток (Чорн., Потік.., 1956,87); Кісткою (як кістка, мов кістка) в горлі (поперек горла) стояти (стати, застрявати, застряти) кому: а) ставати на перешкоді комусь у досягненні чого-небудь. - Ця ракета - дрібниця в порівнянні з кораблями майбутнього, а от стала вона нам, як кістка в горлі,- доки не викинемо її в небо, дихати неможливо (Собко, Срібний корабель, 1961, 194); б) бути ненависним кому-небудь. Бідні люди любили Івана. А дукачам його язик і характер кісткою в горлі стояли (Мур., Бук. повість, 1959, 16); Куди і ворон кісток не заносить див. заносити; Своя кістка - про когось кровно рідного; Тиснути (стиснути і т. ін. ) кого, що, аж кістки тріщать (затріщали, затріщать) - дуже сильно, міцно тиснути кого-, що-небудь. Худий, злий Брун стиснув пальці, аж кістки затріщали (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 439); Тільки (лиш, сама) шкіра (шкура) та кістки; Одні (самі, тільки) кістки та шкіра (шкура) - дуже худий. - Не здужають [підпанки]! Сухі, як хорти: самі кістки та шкура (Тулуб, Людолови, І, 1957, 20); Укривати (укрити) кістками шлях до чого - нести втрати, гинути в боротьбі за що-небудь. Воно прийде, те нове життя, прийде у світ нове добро, треба тільки розбити тверду скалу неправди і пробитись до світла, хоч би довелося вкрити кістками шлях до нового життя (Коцюб., III, 1956, 40); Чужа кістка - про когось кровно нерідного. Катерина не та свекруха, котрій невістка - чужа кістка (Чорн., Потік.., 1956, 72).

2. тільки мн. Останки, тіло померлого; прах. [Кармелюк:] Не чекайте ж, люди, добра од них [панів], бо й кістки ваші травою поростуть, а ви його не діждетесь! (Вас., III, 1960, 486).

@ Кістками лягти (полягти) - те саме, що Кістьми лягти (полягти) (див. кість). Річкою текло українське селянство туди, де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні - то полягти кістками на вічний спочинок (Коцюб., І, 1955, 336); Кістки зложити - померти, загинути. Тепер, мабуть, у наймах прийдеться і кістки зложити (Мирний, І, 1954, 238); Кров'ю та кістками здобувати (здобути, добувати, добути) що див. кров; На (по) чиїх кістках - ціною великих жертв.

3. збірн. Ікла, бивні деяких тварин (слона, моржа), які використовують для різних виробів. У Китаї були вправні майстри по різьбленню із слонової кістки (Іст. середніх віків, 1955, 60).

4. рідко. Те саме, що кісточка 6.