лаборант
ЛАБОРАНТ, а, ч. 1. Науково-допоміжний працівник лабораторії, наукового закладу. Лабораторія безлюдна. По-одному, по-двоє кінчали свої частки роботи лаборанти (Ю. Янов., II, 1958, 118); Інженери і майстри, конструктори і лаборанти тісно тулилися за довгим столом у заводській їдальні навколо Шульги (Рибак, Час.., 1960, 100).
2. Помічник професора, викладача під час лабораторних занять. Він тепер дуже занятий, вчиться до екзаменів, а разом з тим він лаборантом при фізичному кабінеті (Л. Укр., V, 1956, 140).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лаборант | лаборанти |
Родовий | лаборанта | лаборантів |
Давальний | лаборантові, лаборанту | лаборантам |
Знахідний | лаборанта | лаборантів |
Орудний | лаборантом | лаборантами |
Місцевий | на/у лаборанті, лаборантові | на/у лаборантах |
Кличний | лаборанте | лаборанти |