ЛИСТОЧОК¹, чка, ч . Зменш.-пестл. до листок¹. Між зеленим морем листу на дереві подекуди визирали, як сивина в голові, пожовклі листочки (Вас., II, 1959, 267); Взяв я - рукою погладив його [зайця], Кинув на лаву капусти листочок (Щог., Поезії, 1958, 120); * У порівн. Затрусилася [Маруся], як осиковий листочок (Кв.-Осн., II, 1956, 59).

ЛИСТОЧОК², чка, ч . Зменш.-пестл. до листок². З куска сталі можна виготовити стальні пластинки і навіть дуже тонкі листочки (Фізика, II, 1957, 14); - Я мушу мовчати, мушу зректися єдиної потіхи, - листів від нього, бодай тих коротких, байдужих листочків (Л. Укр., III, 1952, 584).