мадам
МАДАМ, невідм., ж. 1. Назва заміжньої жінки у Франції (приєднувана, звичайно, до прізвища), що поширилась і в деяких інших буржуазних країнах; пані. За шинквасом сиділа в надвечірні години мадам Фелісьє - дебела й красива дама рембрандтівського типу, господиня цієї крамнички (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 51); // Увічливе звертання до такої жінки. - Я ж благав її: мадам, Ох, простіть, я не фривольний Гетеанець, я належу До моїх поетів швабських (Л. Укр., IV, 1954, 185); - Мадам! - тихо скрикнув гарнесенький пан Роздобудько, злегка вдарив пані Купу по руці (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 261); // Іронічне або жартівливе звертання до жінки. - Ех, як не скочить моя мегера, як не вихопить діжку в мене перед носом, як не забелькоче! "Фе, - кажу, - мадам, навіщо так хвилюватися?" (Коцюб., І, 1955, 200); - Замість любові до людей - вбиваємо їх. - Великодушна мадам, не людей вбиваємо, а фашистів, - з підкресленою галантністю поправив її Андрій (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 58).
2. дорев., розм. Гувернантка. Панни познайомились і завели веселу розмову; бренькали на гітарі, а потім пішли танцювати, показуючи, як вчила їх мадам (Н.-Лев., III, 1956, 186).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мадам | мадам |
Родовий | мадам | мадам |
Давальний | мадам | мадам |
Знахідний | мадам | мадам |
Орудний | мадам | мадам |
Місцевий | на/у мадам | на/у мадам |
Кличний | мадам | мадам |