млин
МЛИН, а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії. Порожній млин і без вітру меле (Укр.. присл.., 1955, 187); Водяні млини, попритулювавшись до високого каміння, поховавшись під зеленими вербами, крутять день і ніч чорними колесами (Н.-Лев., І, 1956, 51); За городами, мабуть, біля мосту, важко чмихав паровий млин (Головко, II, 1957, 18); * У порівн. [Вітровий:] У нього язик, як млин, нікому слова не дасть сказати... (Корн., II, 1955, 214).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | млин | млини |
Родовий | млина | млинів |
Давальний | млинові, млину | млинам |
Знахідний | млин | млини |
Орудний | млином | млинами |
Місцевий | на/у млині | на/у млинах |
Кличний | млине | млини |
млинове
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | млинове | млинові |
Родовий | млинового | млинових |
Давальний | млиновому | млиновим |
Знахідний | млиновий | млинові |
Орудний | млиновим | млиновими |
Місцевий | на/у млиновому, млиновім | на/у млинових |
Кличний | млинове | млинові |
млиновий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | млиновий | млинова | млинове | млинові |
Родовий | млинового | млинової | млинового | млинових |
Давальний | млиновому | млиновій | млиновому | млиновим |
Знахідний | млиновий, млинового | млинову | млинове | млинові, млинових |
Орудний | млиновим | млиновою | млиновим | млиновими |
Місцевий | на/у млиновому, млиновім | на/у млиновій | на/у млиновому, млиновім | на/у млинових |