молебень
МОЛЕБЕНЬ, бня, ч. Коротке богослужіння за щасливе закінчення справи, за здоров'я, благополуччя кого-небудь. Молебень же втяли Еолу, Щоб вітрам, по його ізволу [волі], В другий бік повелів дмухнуть (Котл., І, 1952, 163); Відомо, що рух повсталих на чолі з Залізняком почався з молебня в Мотронинському монастирі поблизу Черкас (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 96); - Більшовики не вірять у бога і перемагають, а ми правимо йому молебні, кадимо фіміамом, щоб заступився за святую Русь, і все надаремно (Панч, В дорозі, 1959,
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | молебень | молебні |
Родовий | молебню | молебнів |
Давальний | молебневі, молебню | молебням |
Знахідний | молебень | молебні |
Орудний | молебнем | молебнями |
Місцевий | на/у молебні | на/у молебнях |
Кличний | молебню | молебні |