МУЗИКАНТ, а, ч. Той, хто грає на якомусь інструменті. Я ціп продала, Пішла, музиканта наняла [найняла] (Чуб., V, 1874, 679); Нікельовані труби хоч і більші за музикантів, але звуки вилітають голосні й бадьорі (Панч, В дорозі, 1959, 270); * У порівн. Будь вільний в своїй пісні, як музикант, що вважає тільки на серйозну критику (Л. Укр., V, 1956, 261).