мукати
МУКАТИ, аю, аєш, недок, 1. Видавати звуки "му-му"; ревіти (про велику рогату худобу). Обліплене снігом, стоїть по коліна в снігу теля і, витягши морду, жалібно мукає проти вітру (Коцюб., І, 1955, 32); Мукає корова, їй відповідають корови з усіх кутків майдану (Ю. Янов., І, 1958, 579).
2. перен., розм., рідко. Те саме, що мугикати 2. Тимофій тільки мукав та гикав (Мирний, І, 1949, 346).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мукаю | мукаємо |
2 особа | мукаєш | мукаєте |
3 особа | мукає | мукають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мукатиму | мукатимемо |
2 особа | мукатимеш | мукатимете |
3 особа | мукатиме | мукатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | мукав | мукали |
Жіночий рід | мукала | |
Середній рід | мукало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мукаймо | |
2 особа | мукай | мукайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | мукаючи | |
Минулий час | мукавши |