мулистий
МУЛИСТИЙ, а, е. У якому є багато мулу (див. мул1). Солод задумливо розминав на долоні грудку землі, підносив долоню до обличчя, ніби принюхувався до родючого мулистого піщаника, здобреного перегноєм (Руд., Вітер.., 1958, 259); Мулиста річка; // Укритий мулом. Мулисте дно [Сиваша] запружинило під ногами (Гончар, II, 1959, 416).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мулистий | мулиста | мулисте | мулисті |
Родовий | мулистого | мулистої | мулистого | мулистих |
Давальний | мулистому | мулистій | мулистому | мулистим |
Знахідний | мулистий, мулистого | мулисту | мулисте | мулисті, мулистих |
Орудний | мулистим | мулистою | мулистим | мулистими |
Місцевий | на/у мулистому, мулистім | на/у мулистій | на/у мулистому, мулистім | на/у мулистих |