slovnyk.ua slovnyk.ua
  • Написати
  • Словник
  • Сервіси
    • Звертання
    • Транслітерація
    • Наголоси  Бета версія
  • Словникарня
  • Правопис 2019
  • Форум
Увійти
Вхід
ЗАБУЛИ ПАРОЛЬ?
Реєстрація

Авторизуючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Реєстрація
Відмінити

Для завершення реєстрації необхідно буде пройти за отриманим посиланням.

Реєструючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Скинути пароль
Відмінити

Для зміни пароля необхідно буде пройти за отриманим на вказану адресу посиланням і ввести новий пароль.

А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ь
Ю
Я

міра

МІРА, и, ж. 1. Одиниця виміру чого-небудь. Міри виникли в зв'язку з потребою людини вимірювати розміри навколишніх предметів (Фізика, І, 1957, 11); Слово це [маршрут] стоїть першим у Кузьчиному зошиті. В тому синенькому зошиті, де на обкладинці надрукована таблиця множення й метричні міри (Донч., VI, 1957, 15); Міра ваги; Міра об'єму.

2. чого, яка. Те саме, що мірка 2. За міру вівса чи віз гною він знайшов би як віддячити (Чорн., Визвол. земля, 1959, 12); В млині беруть шістнадцяту міру з млива! Не великий заробіток і газді, і мірошникові (Н.-Лев., II, 1956, 412).

3. Певна величина, що є одиницею виміру в конкретних умовах. - Проти своєї натури налива [шинкар] якраз повну міру (Кв.-Осн., II, 1956, 247); Тільки потім, уже по вечері, прийшла до господи жінка якась "одержима".. і принесла для Мессії олії пахучої міру (Л. Укр., І, 1951, 427); Новий цар.. звелів нову [гвардію] набирати. Та щоб був один у один: високий, станкий, показний. Максим якраз підійшов під міру (Мирний, І, 1949, 215).

4. Те, чим міряють, вимірюють що-небудь. Нехай прийдуть ось до табору та спитають Охріма Супоню; а в мене овесець важненький, дешево віддам, і міра людська (Кв.-Осн., II, 1956, 10); // Те саме, що міряння. - Як це ви переміряли город? Та нехай його чорти спечуть з такою мірою! - гукнула не своїм голосом Мотря (Н.-Лев., II, 1956, 355).

5. перен. Те, що є основою для оцінки, вимірювання або порівняння чого-небудь. Що вчора мірою було - Півміри стало нині (Рильський, III, 1961, 22); Мірою всіх успіхів нашого соціалістичного мистецтва є міра його реалізму, міра правдивого, конкретно-історичного відтворення дійсності в її революційному розвитку (Про багатство л-ри, 1959, 157).

6. Величина, розмір, ступінь чого-небудь. Чарочки усякої міри і стакани, усе хрустальне, так і сяє (Кв.-Осн., II, 1956, 241); Небо вкрила хмара сіра, Щезла часу й місця міра, Налягла густая тьма (Фр., XIII, 1959, 375); Був колись я дужий, прудкий, міри своїй силі не знав, зроду не боявся ні хвороби, ні втоми (Мур., Бук. повість, 1959, 263).

@ Без міри: а) дуже багато, у великій кількості. Ось уночі пробудились думки: "Спиш?" - мені крикнули і залюбки кров мою пить почали, як вампіри... П'ють без ваги, без жалю і без міри... (Л. Укр., І, 1951, 271); - Багато сонця [на селі], без міри чистого повітря, навкруги добро - і чоловік добрішає (Коцюб., І, 1955, 461); б) дуже сильно; безмірно. І тільки що човни уздріли [аркадяни], То всі злякалися без міри, Один к Троянцям підступив (Котл., І, 1952, 201); А зараз без міри рада, сиджу в авдиторній тиші (Забашта, Нові береги, 1950, 134); В (у) значній (великій, вищій, деякій, певній і т. ін.) мірі; До деякої (якоїсь, певної і т. ін. ) міри; Значною (великою, якоюсь і т. ін.) мірою - про певний ступінь чого-небудь. Заробляючи, аби тільки не вмерти з голоду, Франко за цей період в значній мірі одірваний був од української літератури, і це для нас велика втрата (Коцюб., III, 1956, 34); Лице його було таким мокрим від поту і таким у вищій мірі напруженим, що викладач без жалю не могла дивитися на нього (Тют., Вир, 1964, 55); Він [М. Гудзій] береже "спадщину" не як "архіваріус": для нього в ній цінні ті риси, які до певної міри зв'язують її з новим часом, з нашою епохою (Рад. літ-во, 3, 1957, 35); Свого часу чималої популярності набув українсько-російський словник, .. відредагований, а великою мірою і укладений, Борисом Грінченком (Рильський, III, 1956, 66); В (у) міру: а) відповідно до чого-небудь (сил, можливостей, здібностей і т. ін.). Всю ніч чесно, в міру своїх сил, виконував він з молоддю свої вироки, розбиваючи німецькі каски березовим прикладом (Довж., І, 1958, 150); Кожен художник творить у міру свого таланту, розуміння дійсності, характеру зв'язків зі своєю епохою (Рад. літ-во, 1, 1961, 44); б) залежно від чого-небудь. Підійшов, нарешті, і Хома, який в міру наближення його черги ставав усе тихішим, малопомітним (Гончар, III, 1959, 102); В міру засвоєння вправ [ з гімнастики] слід збільшувати кількість сполучень вправ, повторень окремих поєднань (Худ. гімнаст., 1958, 11); в) скільки треба; достатньо. То як часом майстер напився в саму міру, ні замало, ні забагато, то розказував одну подію зі свого життя (Стеф., І, 1949, 30); Вона була статна, краля, трохи косоока, в міру весела і в міру сумна (Ю. Янов., II, 1958, 100); В (у) міру того як - в той час як, у відповідності з тим як. В міру того як він [робітник] голодніє і слабне від утоми і задухи, його думки робляться сумніші (Фр., IV, 1950, 27); Невістчин жах зростав у міру того як вона бігла додому, а там набув розміру паніки: син не повертався (Ю. Янов., II, 1954, 108); В (у) повній мірі - цілком. - Ви відмінно знищили греблю в районі колгоспу і поновили в повній мірі висушене колись болото, зробивши непрохідною для фашистських танків цю ділянку (Ю. Янов., І, 1954, 69); Знати міру див. знати; Над (понад, через) міру; Не в міру - занадто, дуже. За те їм так там [у пеклі дівкам, бабам, молодицям] задавали, Що через міру мудровали І верховодили над всім (Котл., І, 1952, 139); [Руфін:] Справді, християни лагідні понад людську міру й звичай (Л. Укр., II, 1951, 416); Мовчати й переживати самому все, що сталося в цей вечір і що взнав, - було над міру (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 17); На подвір'ї управитель.. незлобно пересварюється зі своєю не в міру ревнивою дружиною (Стельмах, І, 1962, 89); Повною мірою - сповна. Але за ваші [про внутрішню буржуазію] шакалячі зрадницькі кусання ми відміримо повною мірою (Еллан, II, 1958, 223); Почуття міри - розуміння належних меж, належного ступеню у яких-небудь діях, у виявленні чого-небудь. Почуття міри - ознака зрілості таланту (Вітч., 11, 1962, 182); У похмурій кімнаті, заставленій без почуття міри м'якими меблями, за великим столом сидить товстий чоловік - шеф шосейного відділу (Хижняк, Тамара, 1959, 65); Тією або (чи) іншою мірою; У тій або (чи) іншій мірі - про певний ступінь чого-небудь.

міра - іменник, жіночий рід, неістота
ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийміраміри
Родовийміримір
Давальниймірімірам
Знахіднийміруміри
Оруднийміроюмірами
Місцевийна/у міріна/у мірах
Кличнийміроміри
Про Словник

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови - понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну "паспортну" (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База "антисуржика" містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс "Наголоси", що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

На зв'язку     
  • Email: slovnyk.ua@gmail.com

Slovnyk.ua - тлумачення, орфографія, транслітерація онлайн, звертання, новий правопис онлайн.     © 2005-2021 - slovnyk.ua

  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Наголоси
  • Словникарня
  • Правопис
  • Форум