наворожити
НАВОРОЖИТИ, рожу, рожиш, док., перех. і без додатка. Ворожачи, напророкувати чого-небудь комусь. - Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197); * Образно. Я слухаю зозулю й вірю, що вона мені не бреше. Років п'ятнадцять уже наворожила! (Ю. Янов., І, 1954, 229).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наворожу | наворожимо |
2 особа | наворожиш | наворожите |
3 особа | наворожить | наворожать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наворожитиму | наворожитимемо |
2 особа | наворожитимеш | наворожитимете |
3 особа | наворожитиме | наворожитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наворожив | наворожили |
Жіночий рід | наворожила | |
Середній рід | наворожило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наворожімо | |
2 особа | наворожи | наворожіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | наворожачи | |
Минулий час | навороживши |