надбавити
НАДБАВИТИ див. надбавляти.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надбавлю | надбавимо |
2 особа | надбавиш | надбавите |
3 особа | надбавить | надбавлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | надбавив | надбавили |
Жіночий рід | надбавила | |
Середній рід | надбавило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надбавмо | |
2 особа | надбав | надбавте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | надбавивши |
надбати
НАДБАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Придбати, нажити що-небудь. Ще змалечку удвох ягнята пасли, А потім побралися. Худоби діждалися, - Придбали хутір, став і млин. Садок у гаї розвели І пасіку чималу, - Всього надбали (Шевч., І, 1951, 311); Увесь наш прадідівський спадок, Усе, що встигнемо надбать. Одержить з наших рук нащадок, Щоб далі й далі передать (Дор., Тобі, народе.., 1959, 19); // Завести кого-небудь. - Ціла боса команда в хаті. Одне менше другого!.. - В літах дядько, а потомків, бач, надбав (Гончар, Таврія.., 1957, 346).
2. Здобути, набути що-небудь. - Мабуть, не погано жилось на віку, коли надбали од безклопіття такого зайвого здоров'я! (Н.-Лев., І, 1956, 133); Партійні організації Закарпаття вже надбали певний досвід інтернаціонального виховання трудящих (Ком. Укр., 10, 1962, 66).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надбаю | надбаємо |
2 особа | надбаєш | надбаєте |
3 особа | надбає | надбають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | надбав | надбали |
Жіночий рід | надбала | |
Середній рід | надбало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надбаймо | |
2 особа | надбай | надбайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | надбавши |