надписувати
НАДПИСУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДПИСАТИ, ишу, ишеш, док., перех. 1. Писати зверху над раніше написаним. "Доб'єм фашистського звіра!" Доб'єм... Хтось уже доклав до гасла руку, закресливши перше слово і розмашно надписавши зверху: "Добили!" (Гончар, III, 1959, 442).
2. Робити напис на чому-небудь (перев. на зовнішній стороні). Оксана Сергіївна знала її ім'я й прізвище, бо грошові перекази од чоловіка стала надписувати жіноча рука (Ю. Янов., II, 1954, 67); Я завжди власноручно шила і надписувала йому зошити (Ів.. Таємниця, 1959, 157); Іван дістав конверт, вклав туди листа, кілька аркушиків з віршами, заклеїв і надписав адресу (Кол., Терен.., 1959, 46).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надписую | надписуємо |
2 особа | надписуєш | надписуєте |
3 особа | надписує | надписують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надписуватиму | надписуватимемо |
2 особа | надписуватимеш | надписуватимете |
3 особа | надписуватиме | надписуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | надписував | надписували |
Жіночий рід | надписувала | |
Середній рід | надписувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надписуймо | |
2 особа | надписуй | надписуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | надписуючи | |
Минулий час | надписувавши |