надужиття
НАДУЖИТТЯ, я, с. 1. Надмірне використання, надмірна витрата чого-небудь. Вони [плани] і не могли бути здійснені на тому етапі, коли комуна з надужиттям всіх своїх сил пробивалась до своєї першої річниці крізь море матеріальних і моральних труднощів (Мик., II, 1957, 554); // Неправильне вживання. Кожний шукає шляху, який йому найдогідніший для його цілей. Називати це жертвою - то, на мою думку, надужиття великого слова (Фр., VI, 1951, 206).
2. перев. мн. Незаконні дії, вчинки; зловживання. Стали [січовики] мені розповідати, які надужиття робляться при сільських виборах, як ведеться агітація (Л. Укр., V, 1956, 42); Яким слухав і своїм вухам не вірив, які то там діялися надужиття; та все те побороли чесні виборці (Кобр., Вибр., 1954, 68); Під час кампанії треба за всяку ціну остерігатися провокацій, а про всякі надужиття.. повідомляти тов. старосту (Козл., Сонце.., 1957, 151).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | надужиття | надужиття |
Родовий | надужиття | надужиттів |
Давальний | надужиттю | надужиттям |
Знахідний | надужиття | надужиття |
Орудний | надужиттям | надужиттями |
Місцевий | на/у надужитті | на/у надужиттях |
Кличний | надужиття | надужиття |