наймичкувати
НАЙМИЧКУВАТИ, ую, уєш, недок. Працювати наймичкою; бути служницею, найманою робітницею в кого-небудь. На старості літ прийшлося наймичкувати в людей (Мирний, II, 1954, 177).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наймичкую | наймичкуємо |
2 особа | наймичкуєш | наймичкуєте |
3 особа | наймичкує | наймичкують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наймичкуватиму | наймичкуватимемо |
2 особа | наймичкуватимеш | наймичкуватимете |
3 особа | наймичкуватиме | наймичкуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наймичкував | наймичкували |
Жіночий рід | наймичкувала | |
Середній рід | наймичкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наймичкуймо | |
2 особа | наймичкуй | наймичкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | наймичкуючи | |
Минулий час | наймичкувавши |