наклейка
НАКЛЕЙКА, и, ж. 1. тільки наклейка. Дія за знач. наклеїти, наклеювати.
2. Ярлик, етикетка і т. ін., наклеєні на що-небудь - В руках плащ та старий чемодан з наклейками іноземних готелів (Корн., Чому посміх, зорі, 1958, 90); Кирило Гнатович поставив на стіл пляшку горілки, а Іван Костьович - червоного вина з красивою наклейкою (Сенч., Опов., 1959, 36).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | наклейка | наклейки |
Родовий | наклейки | наклейок |
Давальний | наклейці | наклейкам |
Знахідний | наклейку | наклейки |
Орудний | наклейкою | наклейками |
Місцевий | на/у наклейці | на/у наклейках |
Кличний | наклейко | наклейки |