нароблювати
НАРОБЛЮВАТИ, юю, юєш і НАРОБЛЯТИ, яю, яєш, недок., рідко, НАРОБИТИ, роблю, робиш; мн. нароблять; док., перех. 1. Робити, створювати велику кількість чого-небудь. Од споконвіку і донині Ховалась од людей пустиня, А ми таки її найшли. Уже й твердині поробили.. Всього наробимо колись! (Шевч., II, 1963, 65); Нароблять [кріпаки] човнів; в темну-темну ніч спустять їх у рів на воду ще й позв'язують (Мирний, IV, 1955, 15); Буковинець-перекладач запевняв, що вони тепер нароблять багато малих підків спеціально для руських коней (Гончар, III, 1959, 93); // Виготовляти що-небудь у великій кількості. Ой, виорю нивку широкую Та посію хмелю високого. Та нароблю пива солодкого (Укр.. лір. пісні, 1958, 434); Люди.. позбирали виноград, наробили вина (Н.-Лев., III, 1956, 255).
2. тільки док. Зробити щось погане, неприємне, варте осуду; накоїти, натворити чого-небудь. - Доню моя, Що ти наробила?.. Оддячила!.. (Шевч., І, 1951, 33); -Ой, що ж я, проклята, наробила, - я ж тебе, Зінечку, струїла!.. (Гр., II, 1963, 491); Не встиг ще й ложки вмочити, як батько: - То що ви там наробили в степу? Які там копи порозтягали? (Головко, II, 1957, 250).
3. у спол. із сл. клопіт, лихо, сором, зло, шкода, неприємність і т. ін. Заподіяти те або спричинитися до того, що назване відзначеним іменником. - А щоб ти не діждав вже довіку меду й покуштувати, лихий патлачу! - проклинав дід [ведмедя].., - бач якого наробив клопоту та шкоди! (Вовчок, І, 1956, 343); Невеликії три літа Марно пролетіли... А багато в моїй хаті Лиха наробили (Шевч., І, 1951, 351); - Пам'ятайте про нашу умову і не підходьте близько до муру, не наробіть собі неприємностей (Смолич, І, 1958, 86).
@ Наробити крику (галасу, репету і т. ін.) - почати лементувати, зчинити гамір, гвалт. Кайдашиха наробила крику на всю хату, на все подвір'я (Н.-Лев., II, 1956, 303); Наробити слави - ославити кого-небудь. Та що ж Синиця?.. Та мовчить! І запалить - не запалила [море], А тільки слави наробила Та з сорому й сховалася кудись (Гл., Вибр., 1951, 37); Наробити шелесту - зчинити метушню, гамір. Макара обійняв неспокій. Чого доброго, Мусій Гичка може з свого спостережного пункту примітити постать, що тиняється навколо загороди, і ще наробить шелесту (Добр., Тече річка.., 1961, 262).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нароблюю | нароблюємо |
2 особа | нароблюєш | нароблюєте |
3 особа | нароблює | нароблюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нароблюватиму | нароблюватимемо |
2 особа | нароблюватимеш | нароблюватимете |
3 особа | нароблюватиме | нароблюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нароблював | нароблювали |
Жіночий рід | нароблювала | |
Середній рід | нароблювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нароблюймо | |
2 особа | нароблюй | нароблюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нароблюючи | |
Минулий час | нароблювавши |