насміхання
НАСМІХАННЯ, я, с. Дія за знач. насміхати і насміхатися. Кирилко почув у голосі батьковому гірке насміхання і зразу осікся (Мирний, І, 1954, 152).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | насміхання | насміхання |
Родовий | насміхання | насміхань |
Давальний | насміханню | насміханням |
Знахідний | насміхання | насміхання |
Орудний | насміханням | насміханнями |
Місцевий | на/у насміханні | на/у насміханнях |
Кличний | насміхання | насміхання |