натужний
НАТУЖНИЙ, а, е. Який вимагає напруження сил. Натужна робота; // Який виявляється, твориться з напруженням фізичних сил. Голос у Вані хрипкий, тихий, натужний (Коз., Гарячі руки, 1960, 212); Хриплий, натужний кашель корчив тіло хлопчика (Жур., Даша, 1961, 23); * Образно. Почувся натужний скрегіт заліза, тріск вагонів (Кол., На фронті.., 1959, 98).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | натужний | натужна | натужне | натужні |
Родовий | натужного | натужної | натужного | натужних |
Давальний | натужному | натужній | натужному | натужним |
Знахідний | натужний, натужного | натужну | натужне | натужні, натужних |
Орудний | натужним | натужною | натужним | натужними |
Місцевий | на/у натужному, натужнім | на/у натужній | на/у натужному, натужнім | на/у натужних |