недобір
НЕДОБІР, бору, ч., кого, чого і без додатка. Не доведена до встановленої норми, межі, необхідного, очікуваного і т. ін. кількість кого-, чого-небудь. - Кажуть, у юридичному недобір? Може, забрати документи і поїхати туди, доки не пізно? (Тют., Вир, 1960, 59); Недобір опадів у травні - червні знижує врожаї льону і зменшує ефективність внесених добрив (Техн. культ., 1956, 39); // Неодержана, незібрана частина чого-небудь. З бункера комбайна виходило на вісім центнерів пшениці менше, ніж зараз. - Вісім центнерів недобору з гектара! - захвилювався Іван Луціянович (Оров., Зел. повінь, 1961, 22).
Місяць-недобір, фольк. - неповний місяць. Ой місяцю-недобору, зайди за комору (Чуб., V, 1874, 129).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | недобір | недобори |
Родовий | недобору | недоборів |
Давальний | недоборові, недобору | недоборам |
Знахідний | недобір | недобори |
Орудний | недобором | недоборами |
Місцевий | на/у недоборі | на/у недоборах |
Кличний | недоборе | недобори |