недомовка
НЕДОМОВКА, и, ж. Щось висловлене не до кінця або з натяком на те, що замовчується. [Олімпіада Іванівна:] Що він тобі пише? [Любов:] А, як завжди, якісь недомовки (Л. Укр., II, 1951, 77); Він бачив, що в цю хвилину стриманість, завжди властива їй, бореться з іншою рисою характеру - прямотою.., яка не терпить половинчатості й недомовок (Жур., Опов., 1956, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | недомовка | недомовки |
Родовий | недомовки | недомовок |
Давальний | недомовці | недомовкам |
Знахідний | недомовку | недомовки |
Орудний | недомовкою | недомовками |
Місцевий | на/у недомовці | на/у недомовках |
Кличний | недомовко | недомовки |