недоспаний
НЕДОСПАНИЙ, а, е, розм. Протягом якого хто-небудь не спав (про ніч, годину). Лице в Онисі стемніло, зчорніло й зсохлось од роботи, од недоспаних ночей (Н.-Лев., III, 1956, 177); Я звелів тільки дітям, щоб не грюкали під дверима щасливого приятеля мого та дали.. доспати недоспані дві години (Л. Янов., І, 1959, 447); // рідко. Який мало спав, не виспався. Недоспана людина.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | недоспаний | недоспана | недоспане | недоспані |
Родовий | недоспаного | недоспаної | недоспаного | недоспаних |
Давальний | недоспаному | недоспаній | недоспаному | недоспаним |
Знахідний | недоспаний, недоспаного | недоспану | недоспане | недоспані, недоспаних |
Орудний | недоспаним | недоспаною | недоспаним | недоспаними |
Місцевий | на/у недоспаному, недоспанім | на/у недоспаній | на/у недоспаному, недоспанім | на/у недоспаних |