незайнятий
НЕЗАЙНЯТИЙ, рідко НЕЗАНЯТИЙ, а, е. 1. Який пустує, не використовується (про приміщення, місце і т. ін.). А ти ж біля печі цілий день... Так втомишся, що як одбереш де пізньої доби незаняте місце, як припадеш, то, як убита, до самого білого світа не прокидаєшся (Мирний, І, 1954, 76); Тепер, .. коли я ночувала в незайнятій ніші її квартири, придивилася я ближче до її життя (Вільде, На порозі, 1955, 159); Сперся [слідчий] ліктями на високу спинку незайнятого крісла (Кол., Терен.., 1959, 268); Незайнята машина.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | незайнятий | незайнята | незайняте | незайняті |
Родовий | незайнятого | незайнятої | незайнятого | незайнятих |
Давальний | незайнятому | незайнятій | незайнятому | незайнятим |
Знахідний | незайнятий, незайнятого | незайняту | незайняте | незайняті, незайнятих |
Орудний | незайнятим | незайнятою | незайнятим | незайнятими |
Місцевий | на/у незайнятому, незайнятім | на/у незайнятій | на/у незайнятому, незайнятім | на/у незайнятих |