непроникний
НЕПРОНИКНИЙ, а, е. 1. У який не може заходити вода, повітря і т. ін. Силосні споруди повинні бути непроникними для повітря і води (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 261).
2. Те саме, що непроглядний. Тут, під густими непроникними шатами дуба, - райська прохолода (Збан., Сеспель, 1961, 434); Туман прикривав усе непроникною запоною (Чаб., Балкан. весна, 1960, 379).
3. перен. Який приховує свої почуття, наміри; скритний. Правив [кіньми] завзятий і непосидючий Варивон Очерет, а позад нього сидів непроникний у своїй чорноті отець Миколай (Стельмах, II, 1962, 271).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | непроникний | непроникна | непроникне | непроникні |
Родовий | непроникного | непроникної | непроникного | непроникних |
Давальний | непроникному | непроникній | непроникному | непроникним |
Знахідний | непроникний, непроникного | непроникну | непроникне | непроникні, непроникних |
Орудний | непроникним | непроникною | непроникним | непроникними |
Місцевий | на/у непроникному, непроникнім | на/у непроникній | на/у непроникному, непроникнім | на/у непроникних |