нетактовний
НЕТАКТОВНИЙ, а, е. Який поводить себе без такту, порушуючи усталені правила й норми поведінки; безтактний. - Я тоді нетактовний був, Максиме. То ви пробачте, прошу вас (Ткач, Арена, 1960, 142); Дивно було бачити в цьому завжди метушливому, галасливому, зовні непоказному і часто нетактовному хлопцеві зовсім іншу людину (Кол., Терен.., 1959, 193); // Який не відповідає правилам і нормам поведінки тактовних людей. Він оправдував перед нею нетактовний поступок батька (Фр., II, 1950, 307); Він дивився на Андрія невідривним поглядом своїх вузеньких очей і ніби чекав від нього пояснення за таку нетактовну щодо генерала поведінку (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 44).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нетактовний | нетактовна | нетактовне | нетактовні |
Родовий | нетактовного | нетактовної | нетактовного | нетактовних |
Давальний | нетактовному | нетактовній | нетактовному | нетактовним |
Знахідний | нетактовний, нетактовного | нетактовну | нетактовне | нетактовні, нетактовних |
Орудний | нетактовним | нетактовною | нетактовним | нетактовними |
Місцевий | на/у нетактовному, нетактовнім | на/у нетактовній | на/у нетактовному, нетактовнім | на/у нетактовних |