новачок
НОВАЧОК, чка, ч. Те саме, що новак. Микоша оглядав сьогодні актовий зал гімназії - той самий, куди вперше увійшов сім років тому боязким новачком (Полт., Повість.., 1960, 363); В нашу камеру впустили новачка (Збан., Єдина, 1959, 125); В 90-х роках Грабовський не був новачком у галузі перекладання української поезії на російську мову (Рад. літ-во, 5, 1964, 94).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | новачок | новачки |
Родовий | новачка | новачків |
Давальний | новачкові, новачку | новачкам |
Знахідний | новачка | новачків |
Орудний | новачком | новачками |
Місцевий | на/у новачку, новачкові | на/у новачках |
Кличний | новачку | новачки |
новачка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | новачка | новачки |
Родовий | новачки | новачок |
Давальний | новачці | новачкам |
Знахідний | новачку | новачок |
Орудний | новачкою | новачками |
Місцевий | на/у новачці | на/у новачках |
Кличний | новачко | новачки |