новоутворений
НОВОУТВОРЕНИЙ, а, е. Який недавно або тільки що утворили. Великі завдання стоять перед партійними організаціями новоутворених міністерств, науково-дослідних інститутів, конструкторських і проектних установ та організацій (Ком. Укр., 11, 1965, 15); Новоутворені вулиці обсаджують декоративними і плодовими деревами (Колг. Укр., 1, 1957, 25); Ударив міцний мороз, і новоутворений лиман скувала крига (Шиян, Переможці, 1950, 223).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | новоутворений | новоутворена | новоутворене | новоутворені |
Родовий | новоутвореного | новоутвореної | новоутвореного | новоутворених |
Давальний | новоутвореному | новоутвореній | новоутвореному | новоутвореним |
Знахідний | новоутворений, новоутвореного | новоутворену | новоутворене | новоутворені, новоутворених |
Орудний | новоутвореним | новоутвореною | новоутвореним | новоутвореними |
Місцевий | на/у новоутвореному, новоутворенім | на/у новоутвореній | на/у новоутвореному, новоутворенім | на/у новоутворених |