норматив
НОРМАТИВ, у, ч., спец. Показник норм, згідно з якими проводиться певна робота або здійснюється, виконується що-небудь. На всіх ділянках народного господарства необхідно вдосконалювати і суворо додержувати науково обгрунтованих і прогресивних нормативів використання засобів виробництва (Програма КПРС, 1961, 75); Нормативи щодо температури, вологості, а іноді і щодо вуглекислоти беруться в основу розрахунків при проектуванні і будівництві свинарників (Свинар., 1956, 270); Цей метод [прицільної стрільби] давав змогу взяти від рідної зброї значно більше, аніж передбачалося нормативами (Гончар, І, 1954, 343).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | норматив | нормативи |
Родовий | нормативу | нормативів |
Давальний | нормативові, нормативу | нормативам |
Знахідний | норматив | нормативи |
Орудний | нормативом | нормативами |
Місцевий | на/у нормативі | на/у нормативах |
Кличний | нормативе | нормативи |