НІС, носа, ч. 1. Орган нюху у вигляді виступу над ротом з дихальними шляхами на обличчі людини, морді тварини. Здоровий сам [Лев], кудлата грива, На пиці широченний ніс (Гл., Вибр., 1951, 132); Пил набився їй у ніс, у вуха і навіть у рот (Н.-Лев., II, 1956, 317); Сьогодні буде шторм, - каже рибалка. Його просолений ніс втягує в себе повітря (Ю. Янов., II, 1958, 50). Бити в ніс див. бити; Залоскотало в носі див. залоскотати; Здиблений ніс див. здиблений.

@ Вернути ніс (носа) див. вернути¹; Висіти на носі див. висіти; Витикати (виткнути, вистромити і т. ін.) носа - виходити, виглядати звідки-небудь. Ніколи вже було нікому і носа на вулицю виткнути (Кв.-Осн., II, 1956, 228); Серед панства переляк поволі проходить. Дехто насмілюється виткнути носа за двері і сповіщає, що "розбійників" уже нема (Бурл., О. Вересай, 1959, 158); Відвертати носа (ніс) див. відвертати; Вішати носа див. вішати; Водити за ніс див. водити; Встромляти (встромити) носа [не в своє діло] див. встромляти; Втиснути носа див. втискати¹; Говорити (шептати і т. ін.) в ніс - говорити з носовим відтінком, гугняво. Якщо пана гетьмана долав з остуди нежить і Однокрил ставав на час гугнявим, починали балакати в ніс і полизачі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 97); Далі [свого] носа не бачити див. далі; Держати (тримати) ніс (носа) за вітром (по вітру) - змінювати свої погляди, переконання, пристосовуючись до обставин. І критик, що держить по вітру свій ніс, .. Схопився і першим до сцени побіг, Щоб інший, бува, обігнати не зміг! (С. Ол., Вибр., 1959, 179); Дерти (драти, задирати, задерти, задрати) носа (ніс) див. дерти, задирати¹; Дивитися не далі власного носа див. далі; Діставати (дістати) носа - залишатися переможеним, обдуреним, ні з чим. Ішли [арештанти] жалуватися.., не раз навіть виходила їх правда, а ключник діставав "носа" (Фр., IV, 1950, 485); Дулю тобі (йому, вам, їм і т. ін.) під (в) ніс див. дуля; Закопилювати (закопилити) носа - пишатися, зазнаватися. Він угору, на начальство дивиться. А сюди й не гляне. Закопилить носа - отам для нього все... (Жур., Опов., 1956, 26); Заорати носом див. заорати; Запороти носом див. запороти; Зариватися (заритися) носом [у землю] див. зариватися; Зарити носом [у (об) землю] - впасти на землю, підлогу обличчям донизу. Давно не чули в Ковалівці пострілу, з тих пір як останній німець зарив носом коло греблі (Кучер, Трудна любов, 1960, 68); Зарубати [собі] на носі див. зарубувати; Знати [тільки] з носа та в рот див. знати; З носа - з кожної людини; З-під (з-перед) [самого] носа - дуже близько від кого-, чого-небудь. З-під самого носа фашистів забрав [дід Максим] зброю - переніс у інше місце (Збан., Єдина, 1959, 10); Докори сумління, видно, не особливо гризли його за те, що з-під носа випустив живим того нужденного, більше схожого на чабана, вояку (Гончар, III, 1959, 59); Клювати носом див. клювати; Комар носа не підточить див. комар; Копилити носа - виражати незадоволення, відмовлятися від чого-небудь. Зустрів [земляк] та й каже: - Сусіди з Вижинівки страйк зчинили, збирай хлопців та й ставай до роботи, щоб знали, як проти мого пуза носа копилити... (Мур., Бук. повість, 1959, 36); Крутити (закрутити) носом - виражати незадоволення чим-небудь. Фідлер, наляканий, певно, моєю одмовою писати цей одділ [відділ] газети, прийняв статтю, хоч дуже крутив носом (Коцюб., III, 1956, 171); - Бач, як закрутив носом! Видно, не дуже до смаку прийшлась йому мужицька арихметика! - казали, сміючись, люди (Вас., І, 1959, 70); Лишати (лишити) з носом - обдурювати кого-небудь. Інколи дядя Живак брав її в розвідку, удаючи себе за сліпого, а Зою - за поводиря. Лишав "з носом" зайд-карателів (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 204); Лишатися (лишитися) з носом - зазнавати невдачі. Він ждав, що Муха легко спурхне з стільця і закрутиться, заб'ється з ним.. [у танці]. А Володя лишиться з носом (Ткач, Арена, 1960, 85); Муха сіла на носі див. муха; На носі - скоро, незабаром. - Даю вам відпустку на тиждень. Тим більше, що іспити у вас на носі (Рибак, Час.., 1960, 170); Не бачити далі власного носа див. далі; Не з нашим носом - немає можливості, відповідних засобів. - Учителя, - сказав батько, - з тебе не вийде. Це не з нашим носом (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 52); Не показувати (не показати, не потикати, не поткнути) носа - не появлятися де-небудь. - Не розумію я тебе, що ти за людина. Рая за тобою сохне, а ти й носа не показуєш (Кочура, Родина.., 1962, 71); Не твого носа діло - не треба втручатися в справу, яка тебе не стосується. [Семен:] Ти даремно ображаєш Оксану. [Андрій:] Не твого носа це діло (Мороз, П'єси, 1959, 38); Ніс під себе - засоромитися, злякатися, сторопіти. Наче й чоловік щирий, а як прийдеться до діла, то й ніс під себе (Сл. Гр.); Ніс на квінту повісити див. квінта; Ніс у ніс - дуже близько один до одного; упритул. Ще раз по вулиці пройшла Вона в задумі і зненацька Зіткнулась майже ніс у ніс Із хлопцем (Рильський, II, 1956, 244); Носом рибу вудити див. вудити¹; Опускати (опустити, хнюпити, похнюпити, вішати, повісити і т. ін.) ніс (носа) - журитися, засмучуватися, впадати в розпач; Під носом (ніс): а) (перев. з дієсл. на означ. мовлення) тихо, про себе, нерозбірливо. Крутив [Петро] головою на всі боки та й щось мимрив під носом (Март., Тв., 1954, 250); Трохим сидів на ліжку .. й щось собі мимрив під ніс (Панч, В дорозі, 1959, 193); б) (з дієсл. тикати, класти і т. ін.) дуже близько. На мене налітає якесь опудало і, топчучи ноги, починає тикати мені під самий ніс обтріпану книгу (Кол., На фронті.., 1959, 194); Під (перед) [самим (самісіньким)] носом - поруч, близько від кого-небудь. [Кіндрат Антонович:] Ми, як ті сліпі оводи, живемо навпомацки.. і того недобачаєм, що під самим носом коїться (Кроп., II, 1958, 250); Зазирнути йому не вдавалося, бо кожного разу двері закривалися перед самісіньким його носом (Тют., Вир, 1964, 59); Показувати (показати) носа - дражнити кого-небудь, прикладаючи до свого носа руку з розчепіреними пальцями. Геннадій знову кинув зверхній погляд на свого суперника. Той підпирав.. плечима стовбур розлогого дуба. Непомітно для Люби Геннадій показав йому "носа" (Автом., Щастя.., 1959, 24); Совати (сунути, тикати, ткнути, пхати і т. ін.) [свого] носа куди - втручатися в що-небудь. - Що це Олеся починає вже совати свого носа ніби туди, куди б і не слід?.. (Збірник про Кроп., 1955, 252); - На педагогіці, як святий на самогоні, розуміється, а теж свого носа суне (Мушк., Чорний хліб, 1960, 62); Тикати (ткнути) носом - звертати чию-небудь увагу на щось. - Оце, як бачиш, Грицю. Не робота, а шарпанина нервів. Кожного носом ткни. Сам на своєму горбі всю газету тягну (Головко, II, 1957, 552); Тютя з полив'яним носом, лайл. - хто-небудь нетямущий. [Ілько:] А чого ти не хочеш Марисі сказати, що ми любимось? Може б, вона тоді сама... [Уляна:] Що - сама?.. Тютя ти з полив'яним носом!.. Вона ж дума, що ти її по волі береш (Гр., II, 1963, 519); Ударити в ніс - сильно подіяти на слизову оболонку носа. Від першого дотику вдарила в ніс порохнява, матрац був потертий, дірявий (Хижняк, Тамара, 1959, 175); У ніс заколоти див. заколоти; Утерти носа кому: а) показати свою перевагу над кимось, перевершити в чому-небудь когось. - От носа вам усім і втер цей новачок, дивіться, та як утер! - сміявсь Кульбак (Дор., Три богатирі, 1959, 24); б) довести кому-небудь, що він помиляється в своїх діях, вчинках. Вчителеві.. утерли носа: коли ти, мовляв, пан, то й вичитуй по-панському (Вас., І, 1959, 191); [Хоч] кров з носа див. кров; Чути носом - інтуїтивно відчувати. Зануда чув носом добрий могорич та смачну вечерю (Н.-Лев., III, 1956, 351); - А я з такими панькатися не збираюся. Контру носом чую і спуску не даю... (Речм., Весн. грози, 1961, 84); [Що аж] у носі закрутило (закрутить) див. закрутити².

2. Дзьоб птаха. В тиші нічній виразно чутно, як крякають жаби в долині у ставку, як клекотить довгим носом чорногуз на сусідній стрісі (Коцюб., І, 1955, 246); Він побачив гурт диких качок, що плавали поміж очеретом і шульпотіли плескатими носами (Тют., Вир, 1964, 320).

3. Передня частина човна, судна, літака і т. ін. Човен плив рівно і скоро, ніс його так і розрізував воду (Мирний, V, 1955, 349); На носі й на кормі судна мерехтіли крізь морок вогники сигнальних ліхтарів (Смолич, Світанок.., 1953, 599); Він [катер] летів у бухті, наче вітер, майже не торкаючись носом високої хвилі (Кучер, Прощай.., 1957, 5).

4. Передня частина взуття. Як шалений вибіг [Антін] на сходи - термосив клямкою, дзвонив і гатив носом черевика в двері (Вільде, Наші батьки.., 1946, 29).

НЕСТИ, су, сеш; мин. ч. ніс, несла, ло; недок. 1. перех. Узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись. На руках несе [жінка] малу дитину (Л. Укр., І, 1951, 30); Василинка ж уже несе на стіл миски і ложки (Стельмах, II, 1962, 74); З найближчих сіл лісовими стежками бійці несли на плечах важкі човни (Гончар, III, 1959, 342); // перен. Мати, містити в собі. Хоча Іван Ярош ніс додому радісну звістку, але в душі його не було спокою (Стельмах, І, 1962, 418); Він попрощався з Вірою Павлівною і пішов, гірку зневагу несучи в грудях... (Хотк., І, 1966, 55); Грому гордого погрози Повітря стомлене несе (Рильський, І, 1956, 28); // перен. Маючи що-небудь, передавати його іншим. Наше мистецтво об'єднує людей тому, що несе в маси найпередовіші ідеї епохи, найгуманнішу мораль, найблагородніші ідеали (Мист., 1, 1962, 11).

@ Високо нести голову див. високо; Нести весь тягар - самому виконувати всі види робіт. Бабця сама несла весь тягар на собі, не допускаючи Марусю навіть до дрібниць (Хотк., II, 1966, 11).

2. перех. З великою швидкістю везти, пересувати кого-, що-небудь. Коні несуть його - він же у возі відкинувся навзнак (Зеров, Вибр., 1966, 235); Маленький.. автомобіль чеської марки безгучно несе нас рівною, білою пеленою шляху до Яблунева (Мас., Під небом.., 1961, 73); Від Золотих воріт добрі коні несли просторі сани (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 7); // Захопивши силою свого руху, швидко пересувати (про вітер, течію води і т. ін.). Вітрило-вітре, господине! Нащо ти вієши, несеш... Хановські стріли? (Шевч., II, 1953, 338); Вітер зірвав одну сорочку і несе (Ю. Янов., IV, 1959, 26); [Надія:] Мало не втопилась! Запливла далеко і ніяк до берега не могла добитись. Течія несе!.. (Корн., II, 1955, 283); // безос. Остап опиравсь бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав: пліт несло серединою річки (Коцюб., І, 1955, 355); // Змушувати йти куди-небудь. Щось нестримно несло його геть з рідного села (Довж., І, 1958, 288); // безос. [Одарка:] Це вже й Микиту несе! (Кроп., І, 1958, 63).

@ Дідько несе див. дідько; Куди (звідки) бог несе? див. бог; Куди (звідки) нечистий (чорт, чорти і т. ін.) несе (несуть)? - уживається як запитання, щоб вияснити, куди або звідки змушують якісь причини рухатися кого-небудь. - Куди тебе чорти несуть?! - скрикнула Антоніна, побачивши, як один дуже-таки побитий німецький офіцер.., перехопившись через тин, біг до неї городом (Довж., І, 1958, 369); Куди ноги несуть див. нога; Ледве (насилу) ноги нести див. нога; Лиха година (лихий, нечистий і т. ін. ) несе - уживається для вираження незадоволення з приводу чиєїсь небажаної появи де-небудь. - Когось несе лиха година! - промовив він (Мирний, І, 1954, 304); - Ой мені лишечко! - думаю я собі, - це ж сам нечистий несе Хаброню! (Н.-Лев., III, 1956. 254); А ж ось лихий царя несе (Шевч., II, 1953, 351); Ноги не несуть див. нога; Самі ноги несуть (несли) див. нога; Чи далеко господь несе? див. господь.

3. перех. Розносити, розповсюджувати, поширювати що-небудь. Вітер несе з холодком пахощі степової рослини (Мирний, IV, 1955, 310); // неперех., безос., чим. Поширюючись повітрям, ставати відчутним. Віяло раннім холодом, відкись несло димом (Фр., IV, 1950, 268); Від коняки несло потом і ремінною збруєю (Тют., Вир, 1964, 326); Бистрик завів Андрія в гірницьку їдальню, що з неї несло пахощами смачної їжі (Чорн., Красиві люди, 1961, 14).

4. перех., перен. Виконувати які-небудь обов'язки, доручення і т. ін. Друкарі й шофери добре несли вахту, виконуючи цю роботу вже не перший раз (Кучер, Голод, 1961, 148); Всім стало на мить весело від войовничого вигляду хлоп'яти, від того, з яким запалом і старанністю несе воно свою нехитру службу (Гончар, Маша.., 1959, 19).

Нести відповідальність - бути відповідальним за кого-, що-небудь перед кимсь, чимсь. Стільки років жив він у тому переконанні, що тільки Галя несе цілковиту відповідальність.. за їх розбите гніздо (Вільде, Винен.., 1959, 75); Нести одвіт див. відвіт; Нести службу див. служба.

5. перех., перен. Бути причиною чого-небудь; приносити з собою як наслідок. Тривалий термін виробництва фільму несе збиток не тільки фабриці, але й країні, режисеру, сценаристу в плані якості (Довж., III, 1960, 202); Семенові байдуже, що сідає сонце, що з ярів виступає ніч, несучи спочинок усім трудящим (Коцюб., І, 1955, 128); Ленінська зовнішня політика КПРС несе народам мир і дружбу, і тому вона зустрічає з їх боку гарячу підтримку й схвалення (Ком. Укр., 10, 1967, 24); // Давати прибуток, вигоду. [Пан Зефірин:] Маю тут 50 моргів луки, а досі мені морг ніс ледве 10 ринських чистого доходу (Фр., II, 1950, 372).

@ Важкий хрест нести див. важкий; Нести гріх - бути винним, відчувати за собою вину в чому-небудь. Кожен з нас несе гріх за собою.. Чого ж одному прощено, один забувся про його, наче спокутував, а мені нема ні забуття, ні спокути? (Мирний, І, 1949, 391); Нести кару - бути покараним за погані вчинки. Особи, що деруть сорочачі або ластівчині яйця, обов'язково несуть кару - рябіють (Донч., VI, 1957, 7); Нести покуту - виконувати що-небудь небажане, неприємне, ніби як покарання за щось. - На фермі що робите? - Покуту несу. Важку покуту, чоловіче добрий (Тют., Вир, 1964, 111).

6. перех., спец. Тримати на собі, бути опорою для чого-небудь. Однорічна трав'яниста рослина [гірчака] з розгалуженим стеблом, часто червонуватим, яке несе блискучі довгасто-ланцетні листки (Лікар. рослини.., 1958, 93); Дерево [лісової яблуні] від 6 до 18 м заввишки має здебільшого широку крону, яка несе багато дрібних гілочок (Сад. і ягідн., 1957, 11).

7. перех. і неперех., перен., розм. Говорити що-небудь нерозумне, несерйозне і т. ін. Цибелла же була ласуха, .. До того ж страшна говоруха, О всякій всячині несе (Котл., І, 1952, 218).

@ Баляндраси нести див. баляндраси.

8. перех. Відкладати яйця (про птахів). І чорна курка білі яйця несе (Укр.. присл.., 1955, 276); Чув хлопчина, як казали люди, що в неї на птахофермі кури золоті яєчка несуть (Донч., VI, 1957, 485).